Данило народився 1 березня 2002 року в Києві, в родині художників: батько — аніматор, мати — майстриня декоративного мистецтва, брат навчається в художній академії містечка Урбіно в Італії.

Навчався Данило в Інституті екранних мистецтв — у майстерні Андрія Дончика опановував професію режисера ігрового кіно. На режисуру вступав, підготувавши стрічку «Вглиб». Вона незвична, з розміром кадру 4:3, чорно-біла, що невипадково, адже хлопець захоплювався режисерами Нової хвилі, а одним із найулюбленіших його фільмів була «Сьома печать» Іґмара Берґмана. Як пояснив його батько, Борис Денисевич, «зняв її на старий фотоапарат Olympus, на якому відео було, здається, PAL 640×480, попри мої пропозиції знімати на більший формат. Думаю, його влаштовувала така нечіткість зображення, бо десь-якось передавала якість 16-мм плівки».

Батько Данила так пояснив його задум. Основна ідея фільму — саморозвиток людини. Копаючи вглиб, ти обов’язково потрапляєш нагору (галантно одягнутий герой, який знімає капелюх, — це фактично квінтесенція довершеної Людини), але вершина — це тільки початок; тому Людина не повинна зупинятись у розвитку і має продовжувати копати вглиб.

На фронті студент воював у медичній роті 5 ОШБр. З його записів:

«Найгірше те, що ця війна мене неабияк змінила в певних моментах, і цей я вже не зможе розповісти такі історії, які міг розповісти ранній я…»

«А як я буду після цього розповідати історії?…»

«Маса нерозказаних до 24-го історій, імовірніше за все, припадуть пилом і згодом обернуться в прах…»

Загинув 3 травня 2023 року на початку другої ночі від атаки російських дронів.

Журнал «Кіно-Театр», 2024 ↗